Як рятувалися від спеки, коли не було кондиціонерів
Сучасній людині спека не страшна. Щоб створити комфортний мікроклімат у квартирі, достатньо встановити спліт-систему або придбати мобільний кондиціонер. Але до появи кондиціонерів їм доводилося бути більш винахідливими. Для охолодження у спеку вони використовували фонтани, брили льоду та тінь.
Зокрема, з середини 19 століття на вулицях у великих містах США будували фонтани з жолобами, де місцеві могли пити воду та занурюватися. Деякі жителі готувалися до літа з зими, зберігаючи в спеціальних приміщеннях великі брили льоду. З настанням спеки лід виносили на вулиці.
Спеціальна конструкція будинків
Винахід кондиціонерів кардинально змінив формат будівництва. Раніше будинки будували з високими стелями, щоб гаряче повітря піднімалося вище. Вікна проєктували так, щоб “вловлювати” прохолоду. Для захисту від прямих сонячних променів встановлювали ґратчасті віконниці. Такі вікна досі можна побачити в старих будинках у середземноморському регіоні Європи.
В ісламській та індійській архітектурі цю роль виконували джаалі. Це архітектурний елемент у вигляді орнаменту або ґратчастого каменю. Джаалі забезпечували вентиляцію, дозволяючи повітрю циркулювати через дрібні отвори в стіні, тим самим створюючи комфортну атмосферу в будівлі.
Доречі, типові веранди перед американськими будинками - теж спосіб врятуватися від задухи. Мешканці відпочивали на них увечері, коли спека спадала.
Перші в історії кондиціонери
У 1902 році інженер з Нью-Йорка Вілліс Керрієр створив прилад для зниження рівня вологи у бруклінській друкарні. Це був перший запатентований пристрій, що охолоджує повітря.
У 1929 році компанія General Electric створила перший аналог спліт-системи - кімнатний кондиціонер. Двома роками пізніше в них стали додавати фреон.
І вже 1961 року в масове виробництво запустили кондиціонер марки Toshiba. Пристрій складався з двох блоків, що дало змогу встановлювати шумний компресор на стіні зовні, як це відбувається зараз.
